четвер, 14 січня 2016 р.

Здорове харчування: майонез на вашому столі.

Так, все правильно, сьогодні мова піде про майонез. Мені часто закидають, що я занадто категорична в заправці салатів. Адже є такі, котрі олією не заправиш чи тією ж сметанкою, а потрібен майонез і нікуди від цього не дінешся. А готувати самому майонез дуже морочливо, тому найкращий вихід купити в магазині. Тим паче не все там так погано і майонези є якісні і нешкідливі.

 
Щодо якості, то я можу навіть погодитись, а от щодо нешкідливості… Тому я вирішила поділитися рецептом соусу, котрий за смаковими якостями переплюне будь який майонез, а його корисність якраз обумовлена поєднанням продуктів.

Між Різдвом та Маланкою

Отож підведемо підсумки тижня між Різдвом та Маланкою з Василем.

ПС знову в центрі уваги, як і терористи з росії, котрих арештували в Туреччині. Правда різниця кардибалету - на Закарпатті таки ніхто не загинув.

Highway to Hell - дорожня карта від путіна через посланця, чи гінця, чи шо воно за обізяна приїжджала чи то прилітала. Попри фантазії деяких осіб, ту карту засланець так і не дотягнув до ПеПе, бо ПеПе поїхав до файного міста Тернопіль. Бо що може бути краще, ніж те файне місто. Брати Гадюкіни правду казали. Потім ПеПе ще бував де завгодно, але точно не там, де засланець путіна.

Боря накормив какашками половину блогерської братії, котра їх благополучно пережувала. Правда про божу росу так і не спромоглися написати. Мабуть я поспішила з висновками. Ще пережовують, поки у Борі приживається пришита рука.

Фоном цього всього проскакав буратіно з плачем Ярославни, і деякі типу блоХери з вересками про мінстець і порохоботів. Але то таке. Хіба що посміятися.

На цій оптимістичній ноті всім добраніч!

Не забуваємо, кому ми вдячні за спокійний сон і веселі свята. У святкових молитвах згадуйте наших захисників. І допомагайте. Це дуже важливо!

вівторок, 5 січня 2016 р.

Українське Різдво. Християнство і язичництво в одному святі.

Так, я не помилилася в заголовку статті. Ми можемо відмахуватися від цього, робити вигляд, що його немає, але Україна була, є і, сподіваюся, буде дуалістичною країною. Бо немає в християнській обрядовості ні колядок, ні дідухів, ні дійств, що супроводжують ці свята в Україні. А без цього всього українське Різдво не буде відрізняти нічим від якогось середньостатистичного німецького чи австрійського.


В християнстві все дійство закінчується на Різдвяному святковому богослужіння та вітанні:"Христос народився! — Славімо його!"

Різдвяні подарунки — це взагалі абсолютно світська традиція, що трансформувалася з християнського принципу турботи про ближнього. Такий собі маркетинговий хід великих корпорацій до якого приєдналися всі, хто має зиск з продажу товарів.

Але повернемося до традицій суто українських. В попередній статті я писала про обрядові пісні. Сьогодні зупинюся на різдвяних дійствах, котрі прийшли до нас з дохристиянських часів і які мають досить глибокий зміст.

Фактично всі народні обряди, що супроводжують Різдвяні свята є обрядами Зимової Коляди. Давайте розглянемо кожен елемент окремо.

Восьмикутна зірка. Її носять з собою колядники в переддень Різдва, коли ходять від однієї домівки до іншої. Вона не є просто прикрасою. Це символ. Символ сонця і вогню. І в то й же час це символ, що графічно відображає порядок зміни річних свят: зимова Коляда (Різдво), весняний Ярило (Великдень), літнє Купайло (Івана Купала), осінній Миро (Різво Богородиці).

Свято зимової Коляди виникло ще у трипільців, котрі були хліборобами і скотарями, як свято народження молодого Сонця після закінчення найтемнішої частини року. Разом з дідухом до оселі входили духи Роду, бо саме в цю святу ніч душі предків, вселені в дідухові, злітаються до своїх родів. Кутя і 12 страв — це теж традиції давніх трипільців, кожна страва уособлювала певний місяць року, а кутею просили багатого врожаю наступного року.

Символічна коза (може бути як справжня, так і одягнений в вивернутий кожух один з колядників у масці кози), котру водять колядники в переддень Різдва, теж має дуже давнє значення. Коза була тотемною твариною давніх землеробів і символом плодоріддя. Її схематичне зображення у вигляді ріжок присутнє в оздобленні посуду, в тканих виробах, у вишивці, в зооморфній кераміці. Сам обряд "водіння кози" у минулому виконувалося процесією жерців, що водили священну тварину.

Цікавим є ще такий давній міф, котрий говорить про те, що Коляда — це давньоукраїнська богиня неба, мати Сонця, дружина Дажбога, котра щороку в найдовшу ніч зими народжує Божича — нове Сонце, Новий рік, сина Дажбога. Пологи Коляди відбуваються на Землі, здебільшого в дніпрових сагах. Цьому передує перевтілення Коляди в козу, аби її не впізнала Мара, що вічно ганяється за Колядою.

Після хрещення Русі всі обряди намагалися знищити заборонами і стратами за порушення заборон. Але в решті решт церква дійшла висновку, що на її благо буде асимілювати народні обряди з християнськими і таким чином вони більше людей навернуть на віру. Так і сталося.