Минув святий Миколай, котрий, на відміні від Святого Клауса та Діда Мороза, був реальною людиною, що жила десь приблизно 2000 років тому. Його життя було сповнене благодіяннями та чудесами, і таким він прийшов в українську культуру.
А вже сьогодні, 22 грудня, день зимового сонцестояння, котрий в українській культурі є днем народження одного з чотирьох сезонних сонць — зимової Коляди. Саме сьогодні починається справжня зима.
З початком зими наступає і новий сезон українських зимових обрядів і свят. Їх насправді дуже багато, тому я хочу зупинитися на новорічних та різдвяних, в котрих на диво переплелися древні язичницькі та християнські традиції. Кожна традиція і кожне дійство несе свою енергетику. І коли вони неправильно використовуються чи не в тому місці, наслідки можуть бути насправді непередбачувані. Минулого року дуже часто зустрічалося плутання колядок та щедрівок та підміна одних обрядів іншими, що дуже нагадувало використання фольклорних елементів у святкуваннях за радянських часів, тому я вирішила зробити короткий екскурс в історію та символіку зимових обрядів українців.
Зимова Коляда, це як початок зими так і зародження нового життя. Різдвяні свята стали продовженням язичницького свята Коляди. І вже на Різдво співають колядки, водять козу, носять восьмикутну зірку, а прикрашені ялинка і дідух приходять в наш дім.
Символ кози прийшов до нас ще з часів Трипільської культури, що символізує урожай і плодючість і, як наслідок, багатство, достаток, велика родина. Восьмикутна зірка, котру носять під час водіння кози, є таким же древнім символом — символом зародження життя, символом Сонця.
В обрядах та символіці зимова Коляда поєдналася зі святкуванням Різдва. І саме на Різдво тепер ми можемо побачити і обряд обходу будинків із зіркою та козою, і саме на Різдво це дійство супроводжується виконанням колядок — спочатку це були величальні пісні українських хліборобів, пов'язані з давнім культом Сонця, а з приходом християнства в них з’явилися біблійні і світські елементи. Як приклад, всі добре знають колядку:
Спочатку вона звучала трошки інакше:
Після Коляди (Різдва) приходив Щедрий вечір. Його історія криється у стародавньому міфі про Меланку. За стародавнім міфом, окрім сина, у всеєдиного Лада, вірного побратима бога Місяця, була ще донька, яку всі називали Миланкою, бо вона була така мила й чарівна.
Одного разу коли князь-Місяць був на полюванні, лютий змій викрав із срібного терема Миланку й запроторив у підземне царство. Визволив її славний богатир Безпальчик-Васильчик і з нею одружився. Вшановували Меланку-Миланку за якомога багатшими столами, бо то є продовження Щедрого Вечора з усіма його добрими богами і душами предків. А в обрядових піснях обов’язково є згадування про Щедрий вечір, а будинки обходять парубоцькі та дівчачі гурти.
Саме Щедрий вечір — це той час, коли звучить знаменитий “Щедрик”, одна з найпопулярніших обробок Миколи Леонтовича. А от вже тексти, що з’явилися англійською, не мають жодного стосунку до українських свят і є просто піснею.
Завершує зимовий цикл свят Йордан. Але це свято є суто християнським не дивлячись на те, що існує безліч народних прикмет та обрядів.
А вже сьогодні, 22 грудня, день зимового сонцестояння, котрий в українській культурі є днем народження одного з чотирьох сезонних сонць — зимової Коляди. Саме сьогодні починається справжня зима.
З початком зими наступає і новий сезон українських зимових обрядів і свят. Їх насправді дуже багато, тому я хочу зупинитися на новорічних та різдвяних, в котрих на диво переплелися древні язичницькі та християнські традиції. Кожна традиція і кожне дійство несе свою енергетику. І коли вони неправильно використовуються чи не в тому місці, наслідки можуть бути насправді непередбачувані. Минулого року дуже часто зустрічалося плутання колядок та щедрівок та підміна одних обрядів іншими, що дуже нагадувало використання фольклорних елементів у святкуваннях за радянських часів, тому я вирішила зробити короткий екскурс в історію та символіку зимових обрядів українців.
Зимова Коляда, це як початок зими так і зародження нового життя. Різдвяні свята стали продовженням язичницького свята Коляди. І вже на Різдво співають колядки, водять козу, носять восьмикутну зірку, а прикрашені ялинка і дідух приходять в наш дім.
Символ кози прийшов до нас ще з часів Трипільської культури, що символізує урожай і плодючість і, як наслідок, багатство, достаток, велика родина. Восьмикутна зірка, котру носять під час водіння кози, є таким же древнім символом — символом зародження життя, символом Сонця.
В обрядах та символіці зимова Коляда поєдналася зі святкуванням Різдва. І саме на Різдво тепер ми можемо побачити і обряд обходу будинків із зіркою та козою, і саме на Різдво це дійство супроводжується виконанням колядок — спочатку це були величальні пісні українських хліборобів, пов'язані з давнім культом Сонця, а з приходом християнства в них з’явилися біблійні і світські елементи. Як приклад, всі добре знають колядку:
Добрий вечір тобі
Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився
Спочатку вона звучала трошки інакше:
Добрий вечір тобі
Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся,
Ой, радуйся, земле, ясен світ засвітився.
Після Коляди (Різдва) приходив Щедрий вечір. Його історія криється у стародавньому міфі про Меланку. За стародавнім міфом, окрім сина, у всеєдиного Лада, вірного побратима бога Місяця, була ще донька, яку всі називали Миланкою, бо вона була така мила й чарівна.
Одного разу коли князь-Місяць був на полюванні, лютий змій викрав із срібного терема Миланку й запроторив у підземне царство. Визволив її славний богатир Безпальчик-Васильчик і з нею одружився. Вшановували Меланку-Миланку за якомога багатшими столами, бо то є продовження Щедрого Вечора з усіма його добрими богами і душами предків. А в обрядових піснях обов’язково є згадування про Щедрий вечір, а будинки обходять парубоцькі та дівчачі гурти.
Саме Щедрий вечір — це той час, коли звучить знаменитий “Щедрик”, одна з найпопулярніших обробок Миколи Леонтовича. А от вже тексти, що з’явилися англійською, не мають жодного стосунку до українських свят і є просто піснею.
Завершує зимовий цикл свят Йордан. Але це свято є суто християнським не дивлячись на те, що існує безліч народних прикмет та обрядів.
Цікаво. Дякую! :)
ВідповістиВидалитиПрошу :)
Видалити